Імпортери і постачальники кави в Україні: секрети та принципи роботи оптовиків

Імпорт кави й оптовий її продаж в Україні став останнім часом популярним напрямом діяльності. Цей продукт відрізняється високим попитом у будь-яку пору року і відносно невисокими ризиками збитків. Чи хотілося б вам знати, як влаштований цей ринок зсередини, зрозуміти особливості торгівлі, схему діяльності компаній-виробників і імпортерів? Тоді просто зараз відкриймо завісу в такий невідомий світ оптової торгівлі нашим улюбленим продуктом, що бадьорить.

Ринок

Ринок кави в цілому відрізняється відносною стабільністю попиту, але невеликі його коливання можуть мати місце. Викликані вони, зазвичай, кризовими явищами (спад) чи зміною рівня матеріального достатку споживачів (тут може бути як спад, так і підйом).

Ще деякі чинники, які так чи інакше впливають на ринок:

• Залежність від урожаю в країнах, що є виробниками. І добре, якщо проблеми виникли лише в одній країні, а якщо відразу в кількох, це може стати причиною дефіциту продукту та підвищення цін на нього.

• Вплив моди. Наприклад, спостерігається така тенденція – популярність формату споживання поза домом. Відповідно, змінюється попит на різні види напою – покращується на той, який пропонується в кафе.

• Сезонність. Пік популярності кави припадає на холодні місяці – приблизно жовтень-квітень (особливо багато клієнтів у грудні). Однак літній спад не настільки суттєвий, щоб завдати вагомого удару по бізнесу.

• Еластичність попиту. Якщо сказати простіше, немає чітко вираженої стабільної залежності популярності того чи іншого сорту чи бренду. Так, якісна кава цінується вище, а відверто погана поступово йде в небуття. Падіння доходів населення може спонукати купувати каву рідше або вибирати більш дешевий продукт, але якоїсь “залізної” закономірності немає.

• Географічний чинник. У великих містах, особливо де процвітає туризм, більше кав'ярень, а відповідно і замовлень на каву. Серед лідерів споживання – Київ, Харків, Дніпро, Львів, Ужгород і великі міста в цих областях.

Обсяг споживання кави в Україні

Україна не входить до країн-лідерів за обсягом споживання кави на душу населення. Статистика за рік по країнах показує, що за останніми даними, це в середньому 3 кг, у той час як у Фінляндії цей показник дорівнює 12,6 кг. Однак за рахунок великої чисельності жителів оборот продукції в країні досить добрий: обсяг імпорту кави в Україну в 2020 році становить приблизно 48,4 тисяч тонн. Ну а сума витрат на закупівлі за той же період становила імпортери понад 166 млн доларів. Також помічено, що темп приросту споживання дуже високий, за цим показником наша країна є одним з лідерів у Європі.

Якщо говорити про портрет споживача, то це люди різного віку і соціального стану. Багато хто готовий платити більше, але тільки за якісний продукт. Особливо цим відрізняються споживачі старше 35 зі стабільним прибутком. А от каву середньої цінової категорії купують люди зовсім різного віку і рівнів достатку. Розчинну каву люблять люди старше 25 років, а ті, хто молодші за цю позначку, віддають перевагу кавовим міксам.

Деякі цифри:

• У середньому українець споживає близько 100 чашок кави поза домом на рік з понад 300 порцій загалом (тобто майже 1 на день).

• Найпопулярніший в Україні продукт – натуральна мелена кава, а розчинна і зернова йому трохи поступаються.

• Найбільш популярне і зручне для нашого споживача фасування, за даними маркетингових компаній, – 200-250 г. Це, очевидно, пояснюється розумінням українцями того факту, що продукт здатний швидко псуватися після відкриття пачки.

• Ось що показали результати опитування агентства Pro-Consulting щодо частоти споживання напою. Понад 1 раз на день каву п'є приблизно кожен другий українець. Ще приблизно 36 % роблять це щодня. Інші з опитаних (близько 15 %) вживають напій, що бадьорить, кілька разів на тиждень або рідше.

Топ 5 країн-лідерів з експорту кави в Україну

Цікава також статистика імпорту кави в Україну країнами, у якій чітко простежується зростання ролі європейських постачальників останнім часом.

• Найбільше постачає Польща – продукція, завезена звідти, оцінюється в 37,8 млн. доларів. Це 23 % всього обороту.

• На другому місці показники Італії – у грошовому еквіваленті продається товару на 25,5 млн. доларів (15 %).

• Також багато привозиться кави з Німеччини – на 14,8 млн. доларів (9 %).

• Частка В'єтнаму, який трохи відстав, – 14,6 млн доларів. Тут вирощується лише робуста (якщо мізерна кількість арабіки і є, то до нас вона точно не потрапляє).

• Світовий лідер експорту кави – Бразилія – посідає скромне 5 місце з показником 12,4 млн. доларів США (7 %).

Таким чином вимальовується трохи дивна картина. Кава постачається найчастіше з держав, які апріорі не можуть її вирощувати, проте там працюють обжарювачі і фасувальники, відтак, по суті, кава з Європи йде через посередників з великою націнкою. А от В'єтнам та Бразилія вирощують каву самі, вони ж роблять і розчинний продукт. У багатьох випадках їхня кава буде недорогою, тобто за співвідношенням ціни і якості це вигідний варіант.

Схема закупівлі кави та її імпорту

Як виглядає бізнес з погляду підприємця, який хоче працювати безпосередньо з виробником?

Усе починається з поїздки на завод до однієї з країн, з якою імпортер хоче працювати. У нього насамперед запитують, у якій країні хоче здійснювати свою діяльність. Далі все залежить від монопольних контрактів. Наприклад, якщо компанія хоче працювати у країні, де в багатьох сегментах ринку діє один монополіст, який має ексклюзивне право на реалізацію певного бренду, у співпраці можуть відмовити. Проте в Україні ситуація інша.

Усе ж таки підприємець може отримати відмову з інших причин. Наприклад, за якимись умовами не буде досягнуто домовленості або ж у виробника інші плани щодо ринків збуту.

Таким чином, підприємцю потрібно буде перебрати кілька варіантів і знайти відповідний для обох сторін. Якщо це виходить, слід бути готовим до таких умов:

• Перерахувати передоплату за перший і останній місяць.

• Перше постачання буде через півроку після укладання контракту.

• Мінімальне замовлення на місяць – 1 контейнер.

• Договір укладається рівно на рік. У ньому прописуються умови, які не підлягають змінам у цей період, у тому числі й ціна. Далі, якщо все йде добре, його можна продовжувати, а ціна іноді коригується.

Якщо компанія-імпортер працює із зерновою кавою, то вона закуповує зазвичай зелену (необсмажену) сировину, якщо з розчинною – готовий продукт.

Вантажні перевезення

Оскільки доводиться мати справу з величезними обсягами товару, необхідно також трохи розуміти, як здійснюються перевезення вантажів. Контейнер, у якому транспортують каву, може мати обсяг 20 або 40 футів. У звичних нам одиницях виміру це 33,85 чи 67,7 м3. Найчастіше використовують другий (більший) тип контейнера, адже в першому випадку ціна буде лише трохи нижчою.

Перевозити контейнери зручніше морським або, коли це можливо, сухопутним шляхом. Проте з урахуванням географії розташування країн, де вирощується кава, без морського транспортування, як правило, не обійтися. Таким чином, продукт, що бадьорить, проходить великий шлях: із заводу в порт експортера, потім в український порт, де відбувається розмитнення, після чого орендований контейнер повертається назад до виробника.

Вміщує 40-футовий контейнер приблизно від 18 до 28 тонн кави. Чому така велика різниця? Як ми знаємо зі шкільного курсу фізики, у кожної речовини різна щільність, тому ємність з однаковим обсягом може мати різну вагу залежно від того, чим вона заповнена. За щільністю відрізняється як зерно, так і розчинна кава, проте в останньому випадку коливання трохи менше.

В Україну лише офіційно щорічно завозиться приблизно 180-200 контейнерів з кавою (реальна цифра набагато вища). А це, згідно з розрахунками на основі їхньої ємності, обсяг понад 4 000 тонн продукту. При постачанні кави поїздом можна максимально вмістити 48 контейнерів, баржою – 90.

Прогноз попиту на найближче майбутнє

За прогнозами експертів, попит на каву найближчим часом лише збільшуватиметься. Жодних передумов для його падіння немає. Навіть якщо через кризу хтось купує суміш, що бадьорить, рідше, це не позначається істотно на продажах.

Проте дедалі більше споживачів починає цінувати саме натуральний продукт, особливо зерновий. Сьогодні кавоварка є майже в кожному домі, культура споживання зростає, тому розчинна кава потроху втрачає популярність, а натуральна набирає.

Компанії

У схемі поширення кави в Україні й інших країнах спостерігається приблизно такий ланцюжок.

• У верхівці ієрархії – імпортери. Це найбільші гравці ринку, їх у нашій країні приблизно 10-20. Вони роблять максимально великі закупівлі у виробника.

• Далі йдуть великі компанії, зокрема Торбафуд. Такі постачальники закуповують продукт безпосередньо в імпортерів і формують основну частку їхньої виручки.

• Нижче знаходяться середні й дрібні оптовики – ті, хто безпосередньо має бізнес і займається роздрібом. Буває так, що середня за масштабами компанія продає каву дрібній і т. д.

Імпортер діє за схемою, описаною вище. Він повинен мати величезний капітал, займатися організацією вантажних перевезень, взяти на себе всі ризики діяльності тощо.

Великі компанії намагаються працювати безпосередньо з імпортером. Для цього їм необхідно підписати контракт і суворо його дотримуватися, наприклад брати певний обсяг кави, вчасно вносити передоплату і т. д.

Середні й дрібні компанії, які займаються роздрібним продажем у різному масштабі, теж були б не проти брати особисто в імпортера, але виникає проблема: вони не можуть робити закупівлі в таких масштабах. Тому доводиться замовляти у великого постачальника.

Однак ця спрощена схема не відображає тенденцію, що розвивається останнім часом. Навіть імпортери й великі компанії-постачальники можуть працювати вроздріб, оминаючи посередників. У такому разі вони встановлюють нижчу ціну, ніби змушуючи звичайних споживачів купити каву в них.

Загальна схема для всіх категорій:

• Вноситься предоплата. Так-так, уранці гроші, увечері стільці, інакше ніяк.

• Постачальник надсилає товар.

• Одержувач заповнює торгово-транспортну накладну, що підтверджує отримання замовлення.

Нічого незвичайного – усе стандартно, як у будь-якій ніші торгових відносин.

Якість імпортованої продукції

Щоб розуміти, який продукт буде якісним, важливо запам'ятати всього 3 літери – ISO, що розшифровується як International Organization for Standardization. Важливо, що це міжнародний формат стандартизації, як бачимо з назви. Якщо сертифіката ISO немає, компанія може працювати з продуктом, який схвалений тільки в межах її країни. Однак деякі виробники, не маючи потрібних для міжнародної торгівлі документів, намагаються працювати неофіційно – іншого виходу вони не мають.

Звідси випливає важливий висновок:

Якщо продавець не може надати сертифікат ISO, він працює неофіційно.

Так, у них може бути дешевше. Але якщо ви оптовик і купуєте продукцію в того, хто працює неофіційно, у вас з високою ймовірністю може виникнути проблема з контролюючими органами. У результаті доведеться сплачувати штрафи, витрачати свій час на вирішення непотрібних питань. І в такий спосіб ви втратите набагато більше, ніж могли б переплатити, працюючи з офіційним постачальником.

Вкладення та ризики

Як уже зазначалося, імпортеру потрібні певні вкладення в першу й наступні закупівлі великого обсягу партії кави. Оскільки при постачанні кави для спрощення документообігу використовуються стандартизовані партії і контейнери з однаковою вагою, спробуємо підрахувати приблизну усереднену суму закупівлі.

Для перевезення даного продукту використовуються так звані кавові контейнери з пасивною вентиляцією, яка не пропускає вологу. Це досить специфічний, тому рідкісний вид вантажних контейнерів з характерними вентиляційними отворами на боковинах кришки й підлоги. Зазвичай вони мають зовнішню довжину 20 футів і максимальну вантажопідйомність 22 тонни.

Припустимо, що контейнери для перевезення кави заповнюють не повністю (20 т), а середня ціна кавової продукції приблизно дорівнює 11500 $ за тонну. Вдаючись до нескладних обчислень, отримуємо вартість мінімальної партії кави в розмірі 230 тисяч доларів.

Оскільки одразу потрібно сплатити перший і останній контейнер за контрактом, цю суму слід подвоїти. Звичайно, ціна на різні види кави відрізняється, але це приблизний розклад, щоб ви могли уявити масштаб необхідних вкладень.

Така діяльність, зрозуміло, має свої ризики. Наприклад, можуть виникнути обставини непереборної сили під час транспортування вантажу морем або суходолом. Такі втрати (наприклад, унаслідок стихійного лиха) ніхто не компенсуватиме. Також у партії можливий бракований продукт, який у середньому становить приблизно 0,1 %.

Варто зауважити, що витрати імпортера можуть змінюватись у рази в залежності від багатьох чинників, у тому числі непрямих, наприклад віддаленості заводу від порту. Досить часто в підприємця ситуація може скластися не так, як він планував.

Формування відпускних цін

Вартість продукту, який отримує кінцевий споживач, включає наступне:

• Відпускна ціна.

• Сплата податків, зокрема мита при розмитненні.

• Доставка.

• Торгова націнка – прибуток підприємця.

Чому іноді кава коштує дорожче в одних і дешевше в інших? Один з чинників – кількість посередників, які встановили свою націнку на товар на шляху до споживача. Великі оптовики можуть встановити її лише на рівні 2-3 %, а вроздріб товар продається з додатковою націнкою 10-15 %. Більше вона не може бути з тієї простої причини, що великі гравці ринку почали торгувати вроздріб і на ринку виникла висока конкуренція.

На завершення

Ось такий непростий шлях проходить кава перед тим, як потрапити на прилавки. Імовірно, тепер робота імпортерів не здається вам простою. Також тепер вам простіше зрозуміти, що ми маємо на увазі, коли говоримо про обхід посередників і прямий імпорт. Пам'ятайте: компанія Торбафуд робить усе, щоб зробити якісну продукцію доступнішою і пропонує найширший асортимент кави за найнижчими цінами тут. вроздріб і на ринку виникла висока конкуренція.